Системи контролю доступу (СКД) міцно увійшли в наше повсякденне життя вже давно. Варіантів ключів до таких систем є кілька-код, електронний ключ-контактний або безконтактний – того чи іншого формфактора (як правило карта або брелок), біометрика (найчастіше відбиток пальця).
У кожного варіанту свої переваги (і виникають з них же недоліки).
Код. Плюси-нічого не варто, можна міняти хоч сто разів на дню. Мінуси-легко потрапляє не в ті руки, при заміні доводиться сповіщати всіх-всіх користувачів, кодові клавіатури в місцях з великою прохідністю швидко зношуються, введення коду щодо часу, не виключена можливість помилково введеного коду.
Електронний ключ. Плюси – не складно додати або видалити черговий ключ, є різні форм-фактори (картки, брелоки, браслети).
Мінуси – популярний формат EM-Marine 125 kHz дозволяють їх несанкціоновано клонувати, у кожної одиниці ключа є ціна.
Біометрика. На наш погляд взагалі річ в собі-інший раз працює нормально, а іншим разом – ну ніяк не бажає зчитувати відбитки, скажімо, пальців.
Так що ж вибрати? З урахуванням розвитку сучасних смартфонів, на наш погляд, оптимальним буде варіант, де зчитувачі ключів підтримують технологію nfс. Плюси – зараз рідко хто розлучається з телефоном куди б не йшов, не потрібно видавати (а отже – купувати) черговий електронний ключ.
