Кожен з нас відчуває себе набагато комфортніше, коли двері, через які проходимо, самі за нами зачиняються. Найпростішим пристроєм для цього є пружина (хоча сьогодні це вже атавізм і пережиток минулого). Щоб двері зачинялися плавно і тихо, на них встановлюють спеціальні пристрої — дверні дотягувачі (door closers). Нині вони є одним з необхідних аксесуарів повноцінних дверей.
Застосування на дверях дотягувачів зумовлене необхідністю підвищення безпеки, в тому числі протипожежної, теплоізоляції та захисту від шуму і негативного впливу навколишнього середовища. Вони також захищають дверні конструкції, керуючи відчиненням та зачиненням дверей. До того ж, можна сказати, що більшість систем контролю доступу будуть неефективні, якщо на дверях не встановлено дотягувачі.
Їх можна класифікувати за такими ознаками:
За способом монтажу дотягувачі поділяють на кілька типів:
– для поверхневого монтажу – дотягувач встановлюють на поверхні дверей або на рамі;
– для прихованого монтажу – дотягувач монтують усередині дверного полотна або рами;
– для підлогового монтажу – встановлюють безпосередньо в самій підлозі.
За способом передачі обертального моменту:
– з важільною («колінною») передачею. Це найбільш поширений тип дотягувачів, у конструкції яких обертовий момент передається за допомогою стандартної важільної тяги. Як її різновид можна розглядати паралельну тягу. У цьому випадку тяга не виступає над полотном дверей, а складається паралельно дверній рамі;
– з ковзною (слайдового) передачею. У цих дотягувачах зусилля на двері передається за допомогою складнішої – ковзної тяги, в якої вільний кінець важеля рухається в пазу. Ця передача потребує докладання більших зусиль, ніж колінна, оскільки у ковзної передачі менший важіль і, окрім того, необхідно долати значну силу тертя
під час руху кінця важеля по пазу. Їх використовують коли неможливо використати колінну тягу, наприклад, якщо на дверях встановлені розсувні металеві решітки чи з естетичних міркувань.
Принцип дії дотягувача полягає в наступному.
Щоб відчинити двері, потрібно докласти зусилля. Це зусилля механічно передається на дотягувач і акумулюється стисканням вбудованої в корпусі дотягувача пружини, яка, повертаючись у вихідне положення, зачиняє двері. Саме ж регулювання роботи дотягувача здійснюється завдяки рухам поршня в циліндрі, заповненому спеціальним маслом. Підчас руху поршня масло перетікає по передбачених для цього каналах. У певних місцях цих каналів розміщені регулювальні клапани, які впливають на швидкість масляного потоку, без будь-якої зміни зусилля пружини. Більшість дотягувачів мають хоча б один клапан для регулювання швидкості. На кращих моделях є другий клапан для створення так званого остаточного «дохлопування» (останні 7—15 град). Крім того, ще один клапан може регулювати затримку зачинення (між 90 і 70 град.). Процес зачинення може бути затриманий, у цьому діапазоні, до 35 сек. Існує також можливість амортизувати раптове відчинення дверей за допомогою додаткового клапана. Двері гальмуються дотягувачем. Це запобігає швидкому раптовому відчиненню, наприклад при пориві вітру. За звичайного відчинення дверей цей клапан не перешкоджає руху.
Вибір дотягувачів.
Дотягувачі за характеристиками поділяються на класи – з 1 по 7. Що ширші та важчі двері, то вищого класу має бути дотягувач. Для правильного вибору пристрою треба знати вагу і ширину дверей. Ви можете самостійно визначити необхідний клас дотягувача, розділивши приблизну вагу дверей на 20. Наприклад, у Вас металопластикові двері. Вони важать близько 60 кг. Вам підійде дотягувач 3 класу. Також залежно від класу вони розраховані на певну кількість робочих циклів. Якісні дотягувачі мають ресурс від 500 000 до 2 000 000 циклів. Також потрібно врахувати, що дотягувач не буде нормально працювати, якщо завіси дверей іржаві або полотно під час руху постійно треться об коробку.
Фіксація відкритого положення дверей.
Як правило, всі дотягувачі можуть бути оснащені механічними фіксаторами. Такі фіксатори виводяться із зафіксованого положення вручну. У дотягувачів зі стандартною тягою для цієї мети застосовують так звану стопорну тягу. Її можна поставити замість звичайої тяги без фіксації. В цьому разі можна точно встановити певний кут відчинення дверей, при якому спрацьовує пристрій. Він блокує подальший рух тяги. У дотягувачів із ковзною тягою застосовують підпружинений стопор, який блокує тягу у направляючій. Щоб закрити двері – потрібно просто сильніше їх потягнути. Розміщення дотягувача залежить від того, куди відчиняються двері (від себе або на себе), — його встановлюють у верхній частині дверної коробки, або дверного полотна..
Останнім часом асортимент дотягувачів «верхнього» монтажу розширився ще одним різновидом. Це так звані дотягувачі прихованого монтажу. Їх монтують усередині полотна дверей чи в рамі. Фактично в поле зору попадає лише тяга, причому лише при відкритих дверях. Цей прийом можна використовувати в дизайні приміщень. Виробникам вдалося мінімізувати розміри дотягувачів і обладнати їх усіма функціями, включаючи встановлення на протипожежні двері.
Коли вибір моделі дотягувача зроблено, має бути правильно виконаний монтаж. На цьому етапі монтажники враховують рекомендації фірми-виробника, конструкцію дверей, їх вагу. За грамотного встановлення дотягувача двері, відчинені на 90 град., зачинятимуться рівномірно, плавно. У якісних дотягувачів передбачено мінімум 2 діапазони регулювання швидкості зачинення, коли в кінці руху (приблизно 15 град.) відбувається «дохлопування» або уповільнення руху дверей (залежно від обраного регулювання). У процесі експлуатації дотягувач необхідно періодично регулювати. За правильної експлуатації регулювання достатньо робити лише за значної зміни температури навколишнього середовища – 2-4 рази на рік.
I, головне пам’ятати, що виконувати ці роботи має кваліфікований фахівець — Локсмайстер.
Наприкінці хотілося б дати кілька корисних порад, які допоможуть продовжити дотягувачу «життя». Головне, не потрібно «заважати дотягувачу робити свою роботу»:
– не можна «допомагати» дверям зачинятися швидше або повільніше (зволікати або притримувати);
– підкладати під двері будь-які предмети (зазвичай коли вносять або виносять речі) – для цієї мети є спеціальні моделі з фіксатором;
– вішати предмети на двері та/або на тяги дотягувача.
Можна враховувати також і дизайн пристрою. Зазвичай виробники пропонують декоративні кожухи на дотягувачі та тяги в різному колірному виконанні: білі, темно-коричневі, під срібло, бронзу тощо. За бажанням якісні бренди забарвлюються в будь-який відтінок за каталогом RAL, що дає змогу зробити дотягувачі зовсім непомітними в інтер’єрі.